Водоспад Міндзиндзьох розташований недалеко від траси між селами Загаття Хустського району та Завидово Мукачівського району, біля однойменної печери. В оточенні букового лісу масиву «Гат», що належить до Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма. Про походження назви – невідомо. Водоспад спадає з каменю в невеличкому потічку, висота якого близько 5-6 метрів. Мальовнича картина, хоч і захована в гущавині лісу. Добратись до нього досить проблематично. Читати більше...

Унікальна печера-монастир знаходиться в урочищі «Кам’янка», село Осій Хустського району.  Достовірної інформації про цей монастир немає. Не можна з точністю відповісти на питання про те, хто і навіщо її викопав? Також є інформація, що колись це була штольня. Ніби тут видобували срібло, за іншими даними залізну руду, що більш ймовірно. Час виникнення печери невідомий, також нічого не відомо і про Читати більше...

Скелі Кохання знаходяться на висоті 381 метер над рівнем моря. В околецях села Брестів Мукачіського району, навпроти мисливської резиденції графів Шенборнів. Найвища скеля має висоту близько 30 метрів. З скелі відкривається захоплюючий гірський пейзаж. Також з них видно три замки: палац Шенборна (сан. Карпати), Сент-Міклош (Чинадієво), Паланок (Мукачево). Крім того відкривається видовищний вид на долину ріки Латориці і найвищу вершину Читати більше...

Гора Велика Горотань або Доробратівський кар‘єр приваблюють своєю мальовничістю. Скельна вершина розташовується неподалік села Арданово Берегівського району та села Доробратово Мукачівського району в урочищі Богуслав. Має висоту 408 метрів та покрита суцільними лісами. З вершини можна побачити красивий пейзаж долини від озера Горбок до Форношського озера, видні околиці міста Мукачево, гора Галіш та гора Ловачка. Також тут, розташоване Арданівське городище. Читати більше...

Каолінова печера «Кукля» названа по одноіменній горі. Сумарна площа шахт і поверхневих споруд над нею – 5 гектарів. За деякою інформацією, відома шахта була з XV століття. Використовувалася вона як для видобутку каоліну, найціннішою в ті часи, білої глини, з якої, наприклад, за часів Австро-Угорщини виготовляли дорогий «Віденський фарфор», так і для видобутку золота. Видобуток в старі часи вівся примітивно Читати більше...

Залізорудні штольні XIV ст. — геологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в межах Ужгородського району Закарпатської області, на північ від села Глибоке. Штольні підпорядковані Ужгородському держлісгоспу. Штольні знаходяться у пагорбистій місцевості, вкритій в основному буковим лісом. У минулому тут видобували залізну руду. Оскільки історичні та місцеві назви не відомі, для зручності, трьом найбільшим штольням дано назви: Стаціонар, Лабіриннтова, Читати більше...

На території Кузійського масиву розташовані дві доломітові штольні (верхня і нижня). Часто їх називають Кузійські штольні. Нижня штольня (380 метрів над рівнем моря) – довжиною 33 метри. Верхня штольня (530 метрів над рівнем моря) – довжиною 375 метрів. З цими підземними галереями тісно пов’язана рiзноманiтна фауна рукокрилих. Тут відмічено 10 видiв кажанів, з яких 6 вiдносяться до рiдкiсних. Це пiдковоноси Читати більше...