Середнянський замок, Середнє

Руїни потужної чотирикутної вежі-донжон – єдина збережена споруда Середнянського замку. Це був головний оборонний вузол твердині, спорудженої лицарями-тамплієрами за зразком давньоримських прикордонних сторожових веж на Рейні та Дунаї. Товщина стін башти досягала 3 метрів.

За допомогою ланцюга подібних замків тамплієри в XII-XV ст. контролювали соляний шлях із Закарпаття до Європи. Після ліквідації ордену тамплієрів замок ненадовго перейшов у власність чернечого ордену Св. Павла, а потім був подарований королем Карлом Робертом магнатам Другетам.

Розширенням і зміцненням замку зайнялися в XVI ст. нові власники з роду Добо, представник якого Іштван Добо відзначився при обороні фортеці Егер від 120-тисячної турецької армії.

У XVII-XVIII ст. замок кілька разів змінював господарів. Він зіграв важливу роль у часи антигабсбурзького руху угорських дворян під керівництвом Ференца ІІ Ракоці в 1703-1711 рр., в результаті чого сильно постраждав і більше не відновлювався.

Існує легенда про складну систему підземних ходів, частина яких згодом була переобладнана під винні підвали.