1-день. Маршрут Іршава-Хуст-Міжгіря-Пилипець-Міжгіря.

Вирушивши з м. Іршава о 06:50 на автобусі Ужгород-Рахів. До Хуста прибули о 08:00, потім о 10:45 на автобусі Тячів-Львів до Міжгіря. Підїжаючи до м. Міжгіря біля підніжжя дороги майже кожні 500 метрів зустрічаються струмки з водою або джерела, з вікна можна спостерігати чудовий краєвид Українських Карпат.

По дорозі, декілька разів транспортний засіб по технічним причинам робив зупинки на деякий час, що затримало поїздку до Міжгіря і ми прибули о 14:10 год. (вказаний час прибуття 12:15). Через це, запізнились на автобус в с. Пилипець (14:00). Дочекавшись наступного автобуса о 15:00 і відправились в Пилипець (краще купити білет за здалегіть так як дуже швидко розбирають білети і можна не вспіти придбати).

Після прибуття до села вирушили вже до водоспаду Шипіт, де потрапили на фестевааль хіпі, там же залишились на ночівлю. Ночівля на фестивалі проходила гучно та під звуки гітар та барабанів, ми познайомились з новими людьми, які приїхали з різних куточок України. Ніч видалась на славу, о півночі ми повернулись в палатку і заснули.

2-день. Маршрут Пилипець-Міжгіря.

Прокинувшись десь о 09:00 годині зібрали речі та пішли на пагорба щоб здійснити стрибок з парашута, після чого вирушили до автозупинки.

Пішоходна дорога виявилась тривалою ще і спекотня погода нам заважала дійти до автозупинки, ідучи вже півгодини ми витратили багато енергії та відпочили, трішки посмакувавши стравами ми пішли далі. Нарешті ми вийшли з дороги яка вела в село Пилипець, по дорозі ми зустрічали ще декілька туристів хіпі. Вийшовши на головну дорогу Пилипця та запитавшись місцевих жителів дорогу до автозупинки, біля самої зупинки розташована церква Різдва Пресвятої Богородиці яка була зведена ще на початку другої половини XVIII століття – в 1759-1762 роках, і побудована без жодного цвяха. На автозупинці дочекавшись автобуса ми вирушили до Міжгіря.

Діставшись десь о 15:00 на автостанцію, запитали автобуса на Синевир, нажаль в вихідні дні автобус туда не їхав (та взагалі по вихідних не їде). Після чого відправились до найюлищого кафе щоб трохи відпочити від дороши, і піти розбивати табір. Зайшовши в кафе місцеві відразу звернули увагу на нас і почалась розмова, після чого вони приєднались до нас, і неодноразово угощали нас випивкою. Під час розмтви хлопці багато розказали про їх край, а такоє про те як можна завтра дістатись на Синевир (з ранку не рейсові автобуси їдуть туди, вам потрібно стати біля дуба і просто дочикатись автобус). Посидівши досить довги час, ми пішли прогулятись по міста, а потім хлопці провили нас на підніжжя гори і допомогли розбити табір. Попрощавшись ми відразу пішли спати…

3-день. Маршрут Міжгіря-Хуст-Іршава (повернення додому).

Ніч пройшла тихо і спокійно. Раком стояв туман і видимість була практично нульова. Зібравшись і зачикавшись поки зійде тума, ми вирушили до міста. І так як автобуси не їхали до Синивира ми вирішили відправитися додому.