Не змогли чекати до наступного літа і вирішили у вересні піти знову у похід. Це важко назвати осіннім походом, бо було тепло і зелено, але дні чутливо коротші. Маршрут почали від Кривопільського перевалу між Ворохтою і Верховиною. Спочатку дорога простягалась через полонини, а потім повернула в ліс. Скажу чесно, що через цей ліс було іти досить моторошно. Наче звичайний карпатьський ліс, але справа в тому, що ми там були єдині, а ще хтось в інтернет виклав фото ведмежої лапи з цієї місцевості… Невдовзі дорога стала крута, як на Говерлу, і здавалося що їй нема кінця, але раптом ліс став світліший і стежка більш полога. А потім біля струмочка нарешті зустріли першу групу туристів. Це було справжнє психологічне полегшення! Від джерела залишилось кілька кроків до виходу на полонинку, а коли ми вийшли на відкриту місцину, нас очікував вражаючий краєвид – весь Чорногірський хребет від Петроса і Говерли до Попа Івана, як на долоні! Стало зрозуміло, що важкий та лячний шлях через глухий ліс був вартий цього! Далі обходячи Кострич траверсом пішли на полонину Болота, де нам порадили заночувати. За всі походи це була мабуть найнезручніша стоянка. Поверхня не рівна, багато каменів у ґрунті, всюди коров’ячий навоз, а вночі коні і корови ходять прямо повз палатку. До того ж джерело далеко та повільно тече. Як вже стало зрозуміло з цього маршруту, ми були там єдиними туристами. Але вечірні фото Чорногірського – просто неймовірні!
Наступного дня треба було вже спускатися у Красник. Цікаво, що скільки ми йшли, весь час було видно Чорногірський. На полонині під горою Хедя пообідали, останній раз насолоджуючись видами, і повернули вниз за колибою по стежці. Цей спуск не розмічений, але швидший і дорога чітко видна. Поки спускалися, назбирали шипшини та скуштували смачної ожини. Добре, що спуск майже не проходив через ліс. Досить швидко дісталися Красника і стали на ночівлю прямо на березі Чорного Черемошу. Взагалі, цей маршрут через хребет Костричу ходять як одноденний, але ми хотіли зустріти захід сонця, і добре що так зробили. Панорама дійсно вражаюча! І більше ні звідки такий вид не побачите!
Автор / Фото: Олександр Мельник
