Добромильський замок, Добромиль

Добромильський замок роду Гербуртів розташований серед букового лісу на Сліпий горі (566 метри) в 3 км на південь від Добромиля. Львівський каштелян С. Гербурт почав зводити його з каменю і цегли в 1566 році на місці дерев’яного укріплення, заснованого в 1450 році Н. Гербуртом, але незабаром спаленого татарами.

У 1614 році Я. Гербурт грунтовно перебудував твердиню. Овальна форма Добромильського замку в плані відповідала обрису гори. Збереглися руїни північно-західній частині, що складаються із залишків масивної багатогранної вежі (внутрішній діаметр близько 17 метрів) і фрагментів стін, довжиною 25-26 метри.

Вежа двоярусна з в’їзними воротами. У першому ярусі вежі розміщені стрільниці з лучковими перемичками. Другий ярус відділяється невеликим уступом. Його стіни прорізані прямокутними вікнами. Вежу завершує високий аттик з декоративною глухою аркадою, аналогічною аттику замку в с. Старе Село (Пустомитівський район). Таким же аттиком завершені оборонні стіни, верх яких знаходиться на рівні другого ярусу вежі. Ренесансний аттик дещо пом’якшує суворий вигляд потужних стін (товщина досягає 2 метрів). Бійниці нижнього ярусу вежі з великими камерами (внутрішніми) і бічними отворами в щоках призначалися для ведення перехресного вогню.

З XVIII століття замок покинутий. На відміну від інших замків палацового типу мав виключно оборонне значення, а його житлові приміщення використовувалися лише для тимчасового проживання.