Манявський скит: Український Афон в Карпатах

Хто хоча б один раз побував в Карпатах, неодмінно захочеться повернутися туди знову. Краса і велич гір вражають, надихають і розслаблюють. На території Західної України є такі пам’ятки, про існування яких знає мало хто. Сталося так, в основному, через віддаленість знаменних місць від традиційних туристичних маршрутів. Саме тому багато гостей Карпат не можуть вдосталь насолодитися подорожжю – через елементарне незнання про існування незвичайних місць.

Манявський скит – це як раз така пам’ятка, що знаходиться в Івано-Франківській області та розташована в 25 кілометрах від ж/д станції Надвірна. Саме тут, в селі Манява, розташувався старовинний монастир-скит. Споруда була побудована ще в ХVII столітті – в 1 608 році. По крайній мірі, цими датами монастир вперше згадується в стародавніх літописах. Засновниками монастиря є два ченці – Іов Княгинецький і Іван Вишенський. Згідно з легендою, скит був улюбленим місцем Олекси Довбуша.

Манявський скит – це чоловічий монастир, в стінах якого два століття назад проживало близько 200 ченців. Пам’ятка по праву називають духовним і культурним центром України. Колись скиту підпорядковувалися багато галицьких, буковинські і навіть молдавські монастирі. У народі Манявський скит отримав назву Українського Афону.

Зовні Манявський скит є величною спорудою, що складається з декількох будівель, зроблених з каменю і дерева. Огороджує монастир величезна кам’яна стіна, на якій підносяться вежі і бійниці.

Місце, де розташований монастир, просто заворожує. Споруда знаходиться між гірськими схилами, на яких ростуть величезні ялини. З трьох сторін скит омивається річкою Манявка. Мальовнича природа навколо зазиває до умиротворення і духовного очищення. Колись тут молилися, причащалися і сповідалися.

В кінці минулого століття, після реставрації монастиря, пам’ятка була визнана історико-архітектурним заповідником. Перебуваючи тут, просто неможливо не відвідати Манявський водоспад. І навіть відстань в 7 кілометрів, яку треба подолати пішки, щоб побачити водоспад, ніяк не можна вважати перешкодою до творення такої досконалості, створеного природою.