Ужгородський замок

Ужгородський замок – одна з найбільш збережених середньовічних оборонних споруд на території України. Виникнення укріпленого поселення слов’янського племені білих хорватів на Замковій горі над р. Уж дослідники відносять до VII ст.. Проте перша згадка є в угорських хроніках ще в IX ст. У нинішньому вигляді Ужгородський замок відбудований після 1322 року, коли місто перейшло у володіння італійського роду Другетів.

Графський палац-цитадель був оточений потужними стінами з п’ятьма бастіонами і широким ровом. За легендою, при будівництві в стіну була замурована за зраду дочка графа Другета. У розкішну резиденцію фортеця була перетворена в XVII ст. графом М. Берчені. У 1704 році замок ненадовго перейшов під контроль угорських повстанців Ференца II Ракоці, а після повернення австрійської влади на території відкрили духовну семінарію.

Зараз в приміщенні розміщені експозиції Обласного краєзнавчого музею: народного мистецтва, духовної культури, етнографії, вогнепальної зброї та ін. У дворі – 36-метровий облоговий колодязь і дві скульптури XIX ст.: «Геракл, що вбиває Лернейскую гідру» і «Відпочиваючий Гермес». У підвалах – експозиція «Кімната тортур», в якій представлені експонати, відтворені за малюнками, середньовічними ескізами, гравюрами і фотографіями. У приміщенні замкової охорони відкритий ресторан «Ужгородський замок» з літнім майданчиком над оборонним ровом, працює дегустаційний зал закарпатських вин.