Підбірка цікавих та маловідомих місць, де навіть бувалі мандрівники зможуть відкрити для себе нові й цікаві куточки Іршавщини.

Монастир-печера, Негрово

Унікальна печера-монастир знаходиться на Іршавщині між селами Негрово і Арданово на пагорбі, що у підніжжі Гат, які є відгалуженням Горлат-Гутинської системи. Але достовірної інформації про цей монастир обмаль. Не можна з точністю відповісти на питання про те, хто і навіщо її викопав? Або ж з якою метою чи коли?

Навколишні пагорби ще з давніх-давен були обжиті людьми. Тут панує неймовірна краса гір та невеликих масивів, серед яких чимало городищ різного віку, а у горах знаходиться кілька печер.

Час виникнення гроту поки невідомий, також нічого не знаємо і про призначення даної печери-монастиря. Вона рукотворна, складається з вапняку, який легко піддається обробці. За однією з версій, це була шахта для видобутку корисних копалин. Але за формою стін так сказати не можна, адже вони оброблені занадто акуратно і порода більше схожа на звичайний туф. За іншою версією вона була видовбана для схованки на випадок нападів кочівників. Крім того, селяни згадують, що в ній переховувались люди під час Другої світової. Найбільш достовірніша версія вказує на те, що там жили монахи-схимники і це була невеличка церква.

Вхід до печери одразу помітити не вдасться, адже він трохи схожий на нору, починається з непримітної вузької ями, далі ж просуватись потрібно на руках. Згодом вхід буде розширюватись і можна буде не повзати, а ходити в повний зріст. План ходів печери теж цікавий – два з трьох завершуються глухими кутами, а один веде до запасного виходу, який нині вже засипаний землею.

Водяний млин, Луково

Луково – це невелике село на Іршавщині. На його околицы, на мальовничих гірських луках, є старовинна пам’ятка – функціональний водяний млин. За словами старожилів села, це, можливо, єдиний млин на Закарпатті, який ще працює. Сьогодні йому вже близько 200 років. Чим і приваблює до себе туристів. Виготовлений повністю з дерева, без жодного цвяха.

Сьогодні млин є справжнім музеєм на воді. Взимку спочиває, а навесні, як з річки сходить лід, запускається механізм. Інколи в Лукові проводять міні-акції, присвячені відродженню народних традицій. Ним до цих пір керує родина Сенинець, яка заснувала млин.

Пошук водяного млина видався не легким. До нього не має жодного вказівника. По дорозі, варто просити людей, щоб показали де знаходиться млин, бо пошуки самотужки можуть тривати дуже довго.

Водоспад Ільничка, Ільниця

Водоспад Ільничка розташований в 3,5 км від села Ільниця. В оточенні стрункого букового лісу в НПП «Зачарований край», бурхливими потоками обрушує з висоти свої води річка Ільничка (від цього і назва водоспаду).

Водоспад спадає в невеличкому потічку, висота якого близько 4-5 метрів. Мальовнича картина, хоч і захована в гущавині лісу, не залишилася непоміченою.

Мінеральне джерело, Осій

Закарпаття здавна відоме як край надзвичайно багатий мінеральними джерелами. В області вже досліджено понад триста мінеральних лікувальних джерел. Не винятком є Іршавський район Закарпатської області, тут в урочищі Кам’янка біля села Осій є своє унікальне мінеральне джерело.

Вода, яка б’є з-під землі, має солонуватий смак, не дуже приємний запах і безперечно лікувальні властивості. Природнє джерело, яке місцеве населення називає «Мінеральне», збагачене залізом. Ця вода має багато корисних властивостей і її тут активно використовують місцеві жителі. За переказами старожилів відомо, що тут колись були дерев’яні чани, які наповнювалися цією цілющою водою.

Білий камінь, Підгірне

Це невелике урочище «Білий камінь» яке знаходиться неподалік села Підгірне (Закарпатська область, Іршавський район), на тереторії якого знаходиться однойменний камінь. Білий камінь має висоту блисько 8 метрів.

Урочище «Білий камінь» належить до Національного природнього парку «Зачарований край». Неподалік знаходиться г. Бужора та урочища Чорне багно і Смериковий камінь.