Любителі піших мандрівок давно переконалися, що походи позитивно впливають на фізичний та емоційний стан людини, сприяють розвитку пізнавальних мотивів. Недавно я пройшов по хребту Явірника в околицях Яремче і Микуличина. Звернув увагу на новий хрест на вершині гори Явірник-Горган.
Зазначу, що і раніше спостерігав за тенденцією встановлення хрестів на вершинах українських Карпат. Нові хрести з’являються регулярно. Можна сказати, що вони вже є на більшості популярних вершин.
Крім того, недавно ця тенденція отримала новий розвиток. Думаю, у всіх на слуху новина про ідею побудувати хресну дорогу на гору Піп Іван Чорногірський. Ця думка викликала бурхливу дискусію. І наслідок – ініціатори вирішили тимчасово призупинити подальший розвиток проєкту.
Звідки ця традиція? Чи має вона якусь передісторію? Можливо, це звичайний елемент християнської культури?
Ми можемо зайти у пошукову систему і написати запит “хрест на вершині гори”. Відкриється багато повідомлень на новинних ресурсах про встановлення хреста на вершині тієї чи іншої гори. В більшості випадків ініціаторами та виконавцями робіт по встановленню є місцеві мешканці, іноді за підтримки та благословення місцевої церкви. Але ми не побачимо централізованої діяльності з боку церкви. Це виключно місцеві ініціативи. За бажанням людей мати хрест на горі біля їх села чи міста, вони самі його і встановлюють.
То чи це нормально – символ християнства на вершинах гір?
Відповідь на запитання знайшлася сама, коли я долучився до декількох німецьких, австрійських та словацьких груп у Фейсбуці, присвячених походам в гори. Мене цікавило, як в Європі любителі піших походів розповідають про свої пригоди. Одразу звернув увагу на фотографії з вершинами гір. На знімках теж дуже часто присутні хрести! Таке враження, що мінімум на половині вершин вони є.
В Німеччині ще у 13 столітті були задокументовані встановлення хрестів на вершинах гір. Ці хрести також виконували роль прикордонних міток та вказівників шляху. Тобто хрести виконували більше практичну функцію. Впродовж 16 століття кількість хрестів на гірських вершинах, пагорбах, перехрестях шляхів зростала. Вони часто позначали адміністративні межі та пасовища. У 17 столітті під час тридцятирічної війни релігійний зміст хрестів значно зріс. Пізніше, в 19 столітті, хрести на вершинах гір Німеччини отримали деяке романтичне значення, вони часто зображувались художниками. На той час хрести вже не виконували якоїсь практичної функції, а вважались символом. Їх встановлювали на видних місцях.
Судячи з невеликого огляду історії цього питання в Європі, найбільше ця традиція прижилася в німецькомовній частині Європи: сама Німеччина, Австрія, Швейцарія.
В Словаччині також існує така традиція. Але якоїсь конкретної історії мені не вдалося знайти. Можливо, вони просто запозичили в сусідів. Або це була внутрішня християнська потреба, як і у нас.
В сучасній Європі існує невдоволення цією традицією у деяких спільнотах. Як ми знаємо, Європа рухається в напрямку мультикультурності , релігійної терпимості. І декому не подобається, що на вершинах гір стоїть християнський символ. Адже відомі й інші релігії, а також атеїсти. Ось один із прикладів “боротьби” з хрестами на вершинах в Швейцарії: швейцарські атеїсти вимагають демонтувати хрести на вершинах Альп
Про історію цієї традиції в Європі можна прочитати у Вікіпедії. Англійською – Summit cross чи німецькою Gipfelkreuz.
Отже, напрошується такий висновок. Традиція ставити хрести на вершинах гір є абсолютно нормальною для християнської європейської країни. Правда, у нас ця традиція трохи запізніла, але це пов’язано з особливостями нашої історії. Ми просто надолужуємо згаяне. Або повертаємо втрачене.
Автор: Роман Гелемб’юк
